- любитися
- [л'уби/тиес'а]
-бл'у/с'а, -биес':а, -биец':а, л'у/бл'ац':а; нак. -би/с'а, -б'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
любитися — люблю/ся, лю/бишся; мн. лю/бляться; недок. 1) з ким і без додатка. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися (у 1 знач.). || розм. Бути в інтимних стосунках з особою іншої статі. 2) Відчувати глибоку повагу,… … Український тлумачний словник
любитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лицятися — я/юся, я/єшся, недок. 1) до кого і без додатка. Те саме, що залицятися. 2) з ким і без додатка, діал. Любитися (у 1, 2 знач.), кохатися … Український тлумачний словник
любуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) ким, чим, на кого – що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого , що небудь. || Відчувати захоплення ким небудь, чиїмись учинками, діями. || Відчувати задоволення від чого небудь. 2) зах. Любитися (у 1… … Український тлумачний словник
навидітися — I нав идітися джуся, дишся, док., діал. Надивитися. II н авидітися джуся, дишся, недок., діал. Любитися … Український тлумачний словник
барашкувати — Барашкувати: любитися [10] … Толковый украинский словарь
дружити — (бути у дружбі з кимсь), товаришувати, приятелювати, заприязнюватися, ладити, ладнати, дружитися; подругувати (перев. про жінок); брататися (виявляти братні почуття); любитися (про особливо близькі взаємини між друзями); ходити, водитися, знатися … Словник синонімів української мови
навидітися — дієслово недоконаного виду любитися діал. навидітися дієслово доконаного виду надивитися діал … Орфографічний словник української мови